Розлади харчової поведінки у дорослих: вплив на ментальне здоров'я та

Розлад харчової поведінки (РХП) – тема, що з кожним роком стає популярнішою. З одного боку, це свідчить про зростання усвідомлення проблеми, але з іншого, велика кількість людей продовжує зіштовхуватися з різними типами розладів.

Сьогодні ми починаємо розуміти, наскільки ментальне здоров’я впливає на якість нашого життя, включаючи стосунки з їжею. Тому разом з психологинею та спеціалісткою у темі РХП, Світланою Середою, ми вирішили поговорити про психічне здоровʼя та залежність від їжі, а також розібрати методи лікування розладів харчової поведінки.

Напрям в якому працює Світлана, дозволяє клієнтові відділити себе справжнього від хвороби через встановлення контакту з емоціями та тілом. Зрозуміти механізми, що провокують подібну адаптацію, причини через які вона утворилася та сформувати міцну опору на себе.

Що таке РХП? Перші кроки до усвідомлення

Першим важливим кроком є усвідомлення того, що розлад харчової поведінки (РХП) – це група психічних розладів. Якщо ми звернемося до визначення терміна «розлад», можемо знайти такі визначення:

Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках.
Порушення душевної рівноваги.

РХП – це адаптація психіки до середовища, в якому індивід сформувався і проживає. Ця адаптація відбувається без нашої свідомої участі.

Основні види РХП: Що варто знати

Серед основних видів РХП виділяють:

анорексію,
булімію,
компульсивне переїдання
та менш обговорюваний, але не менш поширений – орторексію. Орторексія - це одержимість здоровим харчуванням.

Останній вид часто плутають зі справжнім здоровим харчуванням, яке виключає зацикленість. Людей із орторексією часто вважають такими, що мають хорошу силу волі.

Для людей з РХП їжа стає інструментом, за допомогою якого вони проживають емоції, задовольняють потреби та виживають у поточних життєвих обставинах через відмову від їжі, очищення або надмірне її поглинання.

7 ознак харчової поведінки, що вказують на проявлення розладу

Зацикленість на їжі. Думки про їжу, раціон та вплив на ваше тіло займають більшу частину часу.
Розподіл продуктів на «хороші» та «погані».
Ви дозволяєте собі їсти лише «хороші» продукти і відчуваєте провину за з’їдене щось за їх межами.
Ви їсте за графіком, а не за відчуттям голоду.
Ви не відчуваєте насичення або не реагуєте на нього.
Ви хвалите себе, якщо з’їли менше, ніж планували.
У вас є певні ритуали, пов’язані з їжею.

Як проявляється розлад харчової поведінки у різних сферах життя?

Помилково вважати, що РХП проявляється лише у стосунках з їжею. Насправді, цей розлад впливає на інші аспекти життя і може проявлятися як:

Відмова від активностей та зустрічей, що можуть вплинути на ваш режим та раціон, ізоляція, почуття самотності та нерозуміння.
Низька самооцінка через відсутність контакту з власними відчуттями.
Складність у побудові стосунків через несприйняття себе.
Відкладення реалізації цілей через відчуття, що ви ще не заслуговуєте на це.
Ритуали навколо зовнішності, що відчуваються як необхідність, а їх невиконання викликає тривогу.
Спорт – як покарання і вимушеність, без дозволу відчувати втому.
Ідеальне «Я», до якого ви прагнете, і справжнє «Я», котре ви ховаєте.
Рідке відчуття задоволення собою.

Що робити, якщо ви виявили у себе ознаки РХП?

Якщо хоча б половина описаних вище критеріїв вам властиві, варто ознайомитися з темою РХП глибше та почати працювати над прийняттям себе. Хвороба та симптоми з часом можуть погіршуватись, займаючи все більше місця у вашому житті. Терапія може допомогти вам розібратися з цими проблемами.

Який лікар лікує РХП та як виглядає терапія?

Важливо, щоб терапія була спрямована на емоційний та поведінковий аспекти. Це допоможе виявити справжні причини, чому їжа стала вашим основним способом впоратися з емоційним стресом, відмовитися від дієт та обмежувальної харчової поведінки, яка лише посилює напади переїдання.

Важливо, щоб з вами працювали психотерапевт, який розуміє суть РХП, і психіатр (особливо, якщо є супутній психічний розлад, такий як депресія, тривога, СДВГ, ОКР, а також алкогольна, або наркотична залежність).

Корисна література для тих, хто хоче налагодити стосунки із собою і їжею

Книги про РХП допоможуть вам більше дізнатися необхідну інформацію та відчути підтримку. Такі книги допомагають глибше зрозуміти природу розладів, їхні причини та наслідки, а також розпізнати тривожні симптоми. Нерідко прочитання книги може стати першим кроком до одужання та звернення до спеціаліста.

"Бунт Тіла", Аліс Міллер.
"Більше ніж тіло. Ваше тіло — знаряддя, а не прикраса", Лексі Кайт та Ліндсі Кайт.
"Жінки, їжа і Бог", Джанін Рос.
"Хоробра дівчинка їсть: Боротьба однієї родини із анорексією", Гарріет Браун.
Книги Сьюзі Орбах, зокрема "Жир - феміністська проблема".
"False Bodies, True Selves", Ніколь Шнекенберг.

Ідеальні параметри, дієти та вплив суспільства на жінок

Окремо варто ознайомитися з творчістю Наомі Р. Вульф - американська письменниці та політичної консультантки, зокрема її книгою «Міф про красу: Стереотипи проти жінок». Разом з її публікацією в 1991 році, Наомі набула статусу найяскравішого представника фемінізму 3-ї хвилі. Книга стала бестселлером, і була перекладена багатьма мовами світу. Ось деякі з її відомих висловів:

“Культура, фіксована на жіночій худорлявості, – це одержимість не красою, а жіночою покірністю. Дієтична культура – найпотужніший в історії інструмент придушення жінок: населення, яке перебуває в тихому божевіллі, легко піддається управлінню. <…> Привабливість худорлявості в очах суспільства полягає не в тому, як вона впливає на наше тіло, а в тому, що вона робить з нашим розумом. Цінується, власне, не худорлявість – це лише симптом, а жіночий голод: він привабливий тим, що звужує горизонти мислення” (Wolf, 1991).

"Дієта є найбільш ефективним політичним седативним засобом у жіночій історії" (Wolf, 1991).

“Худорлявість і дієти стали головною турботою західних жінок приблизно 1920 року, коли вони отримали виборче право” (Wolf, 1991).

“Зараз середньостатистична модель важить на 23% менше від звичайної жінки, а ще покоління тому ця цифра становила лише 8%. Моделі, актриси чи танцівниці худші, ніж 95% населення. Чи варто дивуватися, що нині 90% жінок думають, що вони важать занадто багато?” (Wolf, 1991).

Висновок: найголовніші речі, щоб позбутися РХП

Розуміння та прийняття себе – це ключ до поліпшення стосунків з їжею та ментального здоров’я. Першочергово важливо звертати увагу на себе, свій стан, відчуття та почуття, помічати симптоми РХП і вчасно починати турбуватися про себе. Не нехтуйте звернення за допомогою до спеціалістів та близьких людей, якщо відчуваєте, що вам це потрібно. А також користуйстуйтеся освітніми матеріалами, щоб розуміти, як влаштована людська психіка та основа розладів харчової поведінки.

Якщо вас цікавить тема збалансованого, здорового харчування, молодості та здоровʼя. Тоді радимо ознайомитися з іншими статтями у нашому блозі, написаними українськими фахівчинями.