Генмайча – зелений чай з смаженим рисом

Ціна ₴280.00
Вага

Генмайча – це те, що японці п'ють щодня. Не для церемоній, не для туристів. Для себе.

Основа – сенча культивару Саемідорі, змішана з обсмаженим коричневим рисом у співвідношенні приблизно 1:1.  Деякі зерна під час обсмажування розкриваються – звідси народна назва «попкорн-чай». Ці білі крупинки не просто декоративні, вони змінюють профіль напою.

 

Рис приносить умамі та горіхові ноти, які пом'якшують природну насиченість зеленого чаю. Настій виходить золотисто-зелений, з ароматом, що нагадує свіжоспечений хліб або обсмажені зерна. М'який, злегка солодкуватий, з тілом. Без агресивної гіркоти, з довгим посмаком умамі.

Генмайча з'явилася в період Тайсьо (1912–1926), коли зелений чай був дорогим. Додавання рису – це спосіб розтягнути продукт. Але економія переросла в традицію. Сьогодні це один із найпопулярніших щоденних чаїв у Японії.

Філософія «моттайнай» – не марнувати нічого – закладена в самій природі цього чаю. У Кіото старі чайні майстри досі заварюють Генмайчу в глиняних чайниках, які передаються поколіннями.

Смаковий опис


Має легкі фруктові ноти, приємну благородну гірчинку за рахунок високого кофеїну та легкий солодкий післясмак умамі.

В запаху можна відчути варену кукурзку, вершки, полуницю.

Як заварювати?

Японський метод:
Прогрійте посуд з водою до температури близько 70-80°C (158-176°F).
Насипте 1 чайну ложку (приблизно 2 грами) сенча у чашку чи Кюсу.
Залийте чай гарячою водою і зачекайте 1 хвилину.
Чай можна заварювати кілька разів, додаючи час настоювання при кожному наступному заварюванні.


Європейський метод на 500мл води:
Прогрійте воду до температури близько 80-85°C (176-185°F).
Насипте 1-2 чайні ложки (приблизно 4-5 грамів) сенча в чайник.
Залийте чай гарячою водою і зачекайте 2-3 хвилини.
Процідіть чай та налийте його в чашки.


Холодне заварювання:
Насипте 1-2 чайні ложки (приблизно 4-5 грамів) сенча у склянку або кувшин.
Додайте холодну воду, відразу чи залиште на деякий час у холодильнику (зазвичай 1-2 години).
Зачекайте приблизно 6-8 годин або навіть на ніч, щоб чай настоявся.
Процідіть чай та подавайте з льодом за бажанням.
Запам'ятайте, що час настоювання і кількість чаю можуть змінюватися в залежності від вашого особистого смаку та вимог.



Детальніше про чай

Генмайча з'явилася в період Тайсьо (1912–1926), коли Японія переживала економічні труднощі після Першої світової. Зелений чай був дорогим, доступним переважно заможним верствам. Торговці почали змішувати чайний лист із обсмаженим коричневим рисом у співвідношенні приблизно 50/50 – так виходило вдвічі більше продукту за ті samі гроші.

Спочатку це був чай робітників, селян, тих, хто не міг дозволити собі чисту сенчу. Але смак виявився настільки збалансованим, що Генмайча швидко вийшла за межі свого класу. До 1950-х років її вже пили в усіх прошарках суспільства.

Наш Генмайча походить від фермера Ясухару Маено з Кока-ші, префектура Сіга. Кока-ші. Біля передгір'я, де вода стікає з гір Судзука, ростуть чайні плантації з мінеральними, злегка кислими ґрунтами.

Ясухару-сан працює з Сенча як основа та Рис – коричневий (генмай), нешліфований, обсмажений у барабанах при 180–200°C до золотисто-коричневого кольору. Деякі зерна під час обсмажування розкриваються, як попкорн – ці білі крупинки (хана) додають текстури та змінюють ароматичний профіль.

Пропорції – класичні 50/50. Без матчі, без додаткових шарів. Проста, чесна Генмайча, яку японці п'ють щодня.


Генмайча – це втілення японської концепції «моттайнай» (нічого не марнувати). Те, що народилося з економічної необхідності, стало символом практичності та балансу. Ясухару-сан продовжує цю традицію – без претензій, без зайвого.
Сенча, подібно багатьом іншим аспектам японської чайної культури, має цікаву історію свого походження. Пов'язується з впливом китайської чайної традиції, але з часом отримала унікальні особливості, що роблять її відмінною від китайської сенча. Відомо, що зелений чай був привезений до Японії з Китаю в VIII столітті. Однак, саме зелений чай став вирощуватися на японських землях, пристосовуючись до місцевих кліматичних умов та культурних практик. Згодом, у XVIII столітті, під впливом китайських інновацій, з'явилася популярність для нового методу обробки чаю, що став відомий як "сенча". Особливості Сенча порівняно з китайською сенча: Метод обробки: Сенча виробляється шляхом парування чайних листків, прокручування, формування та сушіння. Цей метод сприяє збереженню яскравого зеленого кольору і свіжого смаку. Тіньовий аспект: Відмінною особливістю сенча є відсутність піддавання листків тіні, що характерне для деяких китайських зелених чаїв, таких як ча Лун Цзинь (Longjing) та Біле Перо (Bai Hao Yin Zhen). Це робить сенча більш освіжаючим у смаку. Вирощування відкрито: Чайні листки для сенча вирощуються на відкритих плантаціях, що впливає на їхній розвиток та смакові якості. Китайські сорти, такі як сенча з провінції Гундун, можуть рости в умовах тіні або під покривом. Смакові нотки: Смак сенча може бути ніжнішим і менш гіркуватим, порівняно з деякими китайськими зеленими чаями. Його аромат часто має свіжий, трав'яний або квітковий характер. Загалом, сенча втілює японську традицію і має свої унікальні якості, які виникають внаслідок впливу і розвитку чайної культури в Японії.

📍 Японія, Кока-ші
Ясухару Маено